3 вересня 2023 року в Україні пройшли позачергові Президентські вибори, у яких приймав участь лише один кандидат. Так, так, ми про Лебіговича — чудовий кейс опанування мему, який вийшов з-під контролю.
Коротко нагадаємо, про що йде мова. Міша Лебіга (Leb1ga) — український блогер, який стрімить в Twitch огляди українських ТВ-шоу, інтерв’ю та інших рандомних відео. Під час однієї з трансляцій, на якій він передивлявся старі політичні дебати Ющенка та Януковича, у коментарях пожартували, що Лебіга — справжній кандидат від народу. Ця тема почала стрімко набирати обертів і дуже скоро весь український інтернет переповнився жартами про Лебіговича: люди малювали банери та створювали сайти кандидата, роздавали листівки та проводили на вулицях соцопитування, зробили новий популярний мем України.
У якийсь момент жарт почав виходити з-під контролю — Лебіговича почали згадувати депутати Ради, типу з бажанням доєднатись до його політичної сили, про нього знімали новинні сюжети та виробляти мерчі. Усі в соцмережах, здається, тільки й обговорювали цього кандидата, навіть попри його неодноразові спроби зупинити цей прикол. Але йому таки вдалось красиво осідлати цей потік хайпу та направити в правильне русло.
Чим це закінчилось та які висновки можна винести із цього кейсу — розповідаємо нижче, а поки згадаємо інші сучасні онлайн-тренди, які переросли інтернет.
Романтична Щекавиця
У вересні 2022 року всі обговорювали можливість ядерного удару росіян по Україні. У рамках цього накруту виник мем про Щекавицю: твітерянка написала, що знає чат у телеграмі з назвою, яка говоре сама за себе — «Оргія на Щекавиці, як ї*ане». Після цього твіта понеслась лавина приколів твітером і швидко перекинулась на інші соцмережі.
Дуже скоро мем переріс масштаби інтернет-тренду в Україні та пішов в офлайн: популярні бренди (Київстар, Сільпо, Галичина, Розетка та ін) залучали Щекавицю до свого маркетингу, сайти нерухомості пропонували оренду квартир на вулиці Щекавицькій і офіси з видом на гору, секс-шопи робили знижки на товари з промокодом «Щекавиця», ЗМІ знімали сюжети про гору.
Здавалось, що цей тренд має логічно завершитись якимось [цензурним] тематичним заходом / концертом / фестом, але ініціативних організаторів не виявилось і мем поступово затухав та із часом помер.
Житомир, який (не) існує
В одному зі старих випусків подкасту «Синхрофаза» український блогер Артем Албул обговорював із Денисом Коваленко те, як люди маніпулюють інформацією та закликають до критичного мислення, проте самі ним не користуються.
В образі такої людини Артем спробував переконати співрозмовника, що Житомира не існує. Саме цей уривок хтось залив у ТікТок і він завірусився.
@samvidav Тг:samvidav Відео зроблено в Житомирі. #рекомендації #рек
Далі по класиці: в обговорення увірвались твіттер, інста та інші соцмережі й от уже половина українців сперечаються чи справжнє це місто і якщо ні, то звідки беруться «житомирські шкарпетки»? Що цікаво, у якийсь момент справді велика кількість українців завдяки цьому мему зацікавилась Житомиром, але цей тренд ніхто не осідлав та не довів до якоїсь логічної кінцівки, тому його спіткала доля Щекавиці — поступове забуття. А який був потенціал.
@mankora_ Житомира не існує!
Доречі, тренд відміняти міста не новий — одна з перших таких жартівливих теорій змов зародилась ще в далекому 1993 році і стосувалась німецького Білефельду в північній Рейн-Вестфалії. Користувачі Юзнету стверджували, що такого міста насправді не існує, але хтось, з певних причин, змушує людей думати, що це не так.
І, на відміну від Житомира, цей мем підкорили та змусили працювати на користь громаді. Мерія Білефельду використала його для популяризації міста:
- провели святкування 800-річчя міста під слоганом «Він усе ж існує»;
- студенти зняли фільм за мотивами Білефельдської змови;
- було створено маркетингову кампанію з винагородою 1 млн євро за реальні докази неіснування міста;
- отримали тисячі листів зі всього світу;
- понад 500 згадок у ЗМІ, серед яких BBC, New York Times, The Guardian та інші;
- охоплення 43% населення Німеччини в рамках маркетингової кампанії;
- популяризацію міста як туристичного напрямку;
- коли доказів не знайшлось місцева влада офіційно поховала теорію змови, встановивши в місті пам’ятний камінь з написом «Він усе ж існує».
Так, а що там Лебігович?
Після кількох лайтових спроб зупинити цей, мабуть, найхайповіший тренд 2023 року, який був у самому розпалі і, здавалось, що буде нестись ще півроку, Лебіга вийшов до підписників зі зверненням, стилізованим під відео Зеленського, коли той вперше повідомив про намір балотуватись у президенти. У відео він вкотре наголосив, що не планує ніякої політичної кар’єри та визнав, що прикол зайшов занадто далеко, а тому вирішив направити його в правильне русло.
Міша оголосив про проведення власних імпровізованих виборів, у яких буде один кандидат (він), а замість бюлетенів — гроші виборців. Проголосувати за Лебіговича можна було сумою від 100 гривень на дільницях у 8 містах України та онлайн. У результаті блогер зібрав 20,6 мільйонів гривень для фонду «Повернись живим» на потреби Збройних сил України.
Ще випадки вдалого використання інтернет-трендів
Якщо розглядати сучасні українські інфоприводи, то, звісно, на думку одразу спадають воєнні меми. З початком повномасштабної війни українці породили безліч мемів, які пішли далеко за межі інтернету та були вдало конвертовані в підтримку України. «Русский военный корабль, иди на**й», «Доброго вечора, ми з України», пес Патрон та інші меми стали не тільки символами боротьби та об’єднання українців, але й допомагали збирати кошти та підіймали імідж України на міжнародній арені. У цих випадках треба віддати належне владі, бо саме вони підкорили ці хвили народного мистецтва та направили в правильне русло: Укрпошта та НБУ випускали марки, мерч та колекційні монети із цими мемами, політики ретранслювали це з екранів, а державні сервіси типу «Дії» підтримували тренди в онлайні.
Замість висновку чи як діяти бізнесу
- Будь-який хайповий онлайн-тренд — це історія, яку пишуть люди. І як у будь-якій історії, у трендах є своя зав’язка, розвиток подій, кульмінація та розв’язка. Якщо тренд відбувається навколо твого бізнесу, то розуміння цієї структури допоможе тобі зрежисерувати кінцевий результат із максимальною користю для всіх. Зокрема подумай про розв’язку: красивий фінал допоможе тобі монетизувати тренд чи масштабувати бізнес, користувачам — залучитись до чогось великого, а суспільству в цілому — отримати свої бенефіти у вигляді, наприклад, донатів на ЗСУ. Люди не люблять не завершені історії.
- Якщо інфопривід розгортається сам по собі та без конкретних дійових осіб, а твоя компетенція чи розміри бізнесу дозволяють масштабно фіналізувати тренд — спробуй. Ймовірно, для цього треба буде скооперуватись з іншими бізнесам чи владою, але в результаті виграють усі. Дивись на онлайн-тренд як на воронку продаж, де клієнт уже дуже розігрітий і готовий почути фінальну пропозицію. Тобі лишається зрозуміти, що це має бути за пропозиція і красиво її продати.
- Якщо ти ведеш невеликий бізнес і в тебе немає можливості організувати фестиваль на Щекавиці, просто увірватись у тренд теж буде вдалим рішенням. Промокоди, тематичні знижки, маркетинг із відсилками на мем — усе це допоможе знайти нових клієнтів, просунути бренд та закріпитись у розумінні клієнтів як сучасний та креативний бренд. А якщо треба допомога з креативом — звертайся до нас, ми в цьому шаримо.
